Національний ТУ «Дніпровська політехніка» — відповідність Часу


   Яндекс.Метрика    Рейтинг@Mail.ru webgari.com Рейтинг сайтов

Тарас Шевченко і сьогодення

07.02.2018

Тарас Шевченко і сьогодення

Сьогодні Всеукраїнські Шевченківські читання завершилися засіданням круглого столу для науковців, вчителів, студентів, громадськості, журналістів, творчої інтелігенції Дніпропетровщини: «Феномен Тараса Шевченка в духовному просторі українства» за участю двох академіків Національної академії наук України – директора Інституту української літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, доктора філологічних наук, професора Миколи Григоровича Жулинського та ректора НТУ «Дніпровська політехніка» Геннадія Григоровича Півняка. Мова йшла щодо проблем сучасності, пов’язаних із постаттю Тараса Шевченка.

Модератором зустрічі виступила директор Центру культури української мови імені Олеся Гончара Ірина Цюп’як, яка відкрила зустріч, запросивши до виступу народний чоловічий ансамбль «Обертон» НТУ «Дніпровська політехніка». 

 

Ректор НТУ «Дніпровська політехніка» Геннадій Півняк під час свого виступу звернувся до історії очолюваного ним ВНЗ і зазначив, що гуманітарна складова завжди супроводжувала розвиток НТУ «ДП». Тож у цій традиції і є Тарас Шевченко, який своєю творчістю заповів звернення до українського слова, до коріння української нації. І слідування цьому створило у ВНЗ незвичайну атмосферу. 

 

Ректор НТУ «ДП» Геннадій Півняк також високо оцінив презентовану на Придніпров’ї Шевченківську енциклопедію, яка пройшла високий конкурс й отримає Державну премію в галузі науки і техніки за 2017 рік.

 

Директор Інституту української літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, академік НАН України наук Микола Жулинський за круглим столом говорив про національну ідентичність, формування якої розпочав Тарас Шевченко. Він виріс у злиднях і бідах, але відчував, що він пророк, відчував, що можливо вирватися з поневолення, об’єднавши велику етнічну масу у націю. Це об’єднання відбувається й нині, тому нам потрібен Тарас Шевченко і його Слово, творчість. Саме він розпочав шлях відродження українського народу і його мови.

 

За круглим столом був присутній нащадок роду Шевченка по материнській лінії, проректор з науково-педагогічної, навчально-виховної роботи та перспективного розвитку НТУ «Дніпровська політехніка» Микола Трегуб, який розповів про спорідненість його нащадків з сестрою Тараса Григоровича – Катериною Красицькою. 

 

Про Геній Шевченка говорили старший науковий співробітник музею «Літературне Придніпров’я», відділу Дніпровського національного музею імені Д. Яворницького Світлана Мартинова, яка презентувала шевченківську колекцію музею; письменниця, член НСПУ Леся Степовичка продекламувала власні вірші зі збірника «Шевченкіана Придніпров’я», розповівши історію їх появи; свою думку висловила викладач української мови Галина Панфілова.

Під час круглого столу звучали пісні на вірші Тараса Шевченка, а також фортепіанні варіації на теми творчості поета від обдарованого учня СШ № 11 Богдана Прудкого.


Круглий стіл відбувся на тлі виставки авторської витинанки Ольги Іващенко, присвяченої Великому Кобзарю. В експозиції представлені роботи з циклу «Світе тихий, краю милий, моя Україно!» – ілюстрації до поетичних творів Тараса Шевченка. Декоративні панно великого формату, виконані в народній техніці – витинанка (або художнє вирізування з паперу). За реалізацію цього проекту майстриня Ольга Іващенко удостоєна мистецької премії імені Тетяни Пати. Авторка використовує у своїй творчості небагато кольорів, в основному червоний та чорний, відтак її витвори своєю лаконічністю й чіткістю нагадують графічні роботи. На створення «шевченківського циклу» майстриню надихнули рядки з найвідоміших шевченкових поезій, таких як «Бандуристе, орле сизий», «Садок вишневий коло хати», «Село на нашій Україні», «У нашім раї на землі», які вона обрала назвами своїх творів.

Художня виставка представлена унікальними виданнями «Кобзарів» та літературними новинками, що зберігаються у фондах бібліотеки НТУ «Дніпровська політехніка».

 

ІАЦ НТУ «Дніпровська політехніка»

Фото Артема Гусака, відеостудія «Юність»  


До списку

© 2006-2018 Інформація про сайт