«Живемо пам’яттю про нашого Вчителя»

24.12.2015

«Живемо пам’яттю про нашого Вчителя»

У ці зимові, але , на радість, сонячні дні НГУ відзначив століття від дня народження професора Анатолія Зільбермана.

100 років тому у Кам’янському – нині Дніпродзержинську- у простій родині народився хлопчик Анатолій, якому судилося стати світилом гірничої науки, науковцем і практиком, який здійснив технологічний переворот у гірництві. Але найбільше в пам’яті сучасників професор Зільберман залишився людиною-еталоном добра, мудрості, порядності, правдивості, злагоди та інших людських чеснот.

З цієї нагоди кафедра ПРР (завідувач професор В.І. Бондаренко) провела урочисте засідання Вченої ради гірничого факультету, на яке прийшли люди, чиї дороги свого часу перехрещувалися з долею Анатолія Ілліча. Прибули і рідні, для яких він завжди був і залишиться оберегом і дороговказом. Це племінник Натан Орєховський, племінниця Олександра Орєховська, зять Микола Мажбіц, онуки Леонід Мажбіц і Олена Ларіонова, праонуки Сергій Ларіонов і Людмила Глухова.

Присутній на урочистостях ректор НГУ академік НАН України Геннадій Півняк справедливо відзначив, що багато людей в університеті і далеко поза його межами живуть пам’яттю про свого Вчителя.

Виступили також професор НГУ Леонід Ширін, для якого Анатолій Ілліч був «наставником і янголом-охоронцем». Спогадами і добрими емоціями поділилися старший викладач кафедри фізичного виховання Світлана Шнякіна, професор кафедри історії та політичної теорії Віктор Пушкін, голова профкому НГУ Валерій Сало.

Професор кафедри ПРР, начальник НДЧ Роман Дичковський розповів про видання «Винахідник вічності», випущене спеціально до сторіччя від дня народження цієї відомої людини, написане на основі автобіографічної книги Анатолія Зільбермана «Моє життя» (за літературною редакцією Валентини Шабеті).

На фасаді навчального корпусу НГУ №4, у якому довгий час працював професор А.І.Зільберман, цього дня було відкрито меморіальну дошку пам’яті цієї легендарної особистості.

Валентина Шабетя, ІАЦ НГУ

До списку