Національний гірничий університет — відповідність Часу


   Яндекс.Метрика    Рейтинг@Mail.ru webgari.com Рейтинг сайтов

Уряд підвищив ставки рентної плати за видобуток залізної руди та коксівного вугілля

Уряд підвищив ставки рентної плати за видобуток залізної руди та коксівного вугілля.

Кабмін підвищив ставки рентної плати за видобуток залізної руди та коксівного вугілля. Верховна Рада України прийняла закон, яким вноситься ряд змін до Податкового кодексу. Частина з них безпосередньо вплинула на оподаткування ключового для української економіки гірничо -металургійного комплексу, який приносить країні близько третини валютної виручки від експорту продукції.

Уже з квітня ставки рентної плати за видобуток базової сировини для ГМК - залізної руди, а також коксівного вугілля зросли більш ніж утричі.

Торкнутися податкові зміни, насамперед, найбільшу українську гірничо- металургійну групу компаній «Метінвест» Ріната Ахметова і Вадима Новінського, гірничодобувну компанію Ferrexpo, гірничодобувне підрозділ меткомбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг», а також деякі вугільні підприємства.

Поки великі компанії не коментують вплив зростання оподаткування на їх діяльність. У той же час експерти підрахували, що збільшення розмірів рентних ставок дозволить наростити перерахування підприємств ГМК до бюджету практично втричі. При цьому зростання собівартості залізорудної сировини і коксівного вугілля, через нові розмірів рентних платежів, буде перекриватися за рахунок збільшення гривневої виручки від експорту металопродукції на зовнішні ринки у зв'язку зі значною девальвацією нацвалюти.

Що змінилося?

Згідно з внесеними змінами до Податкового кодексу, українські гірничо-збагачувальні комбінати з квітня 2014 платитимуть рентну плату за надрокористування в розмірі 5% від вартості товарної продукції, тобто, залізорудного концентрату. Попередня рентна ставка становила 3,64 грн з кожного видобутої тонни руди. «Раніше податок нараховувався на вартість руди, а тепер - на вартість товарної продукції, до якої включаються витрати на збагачення та інші операції. Тому з урахуванням цього фактора рентні платежі зростуть не в 1,4 рази (тільки за ставкою), а в 3,5 рази. Таким чином, рентні платежі для українських гірничо-збагачувальних комбінатів складуть, за попередніми розрахунками, до 14 грн за тонну концентрату», - зазначив у коментарі УНІАН заступник директора з економіки та фінансів металургійного комплексу компанії «Донецьксталь. Металургійний завод» Володимир Шебанов.

Він також підкреслив, що в законопроекті передбачалася ставка за надрокористування в розмірі 10% від собівартості концентрату, однак, в прийнятому документі був здійснений більш збалансований підхід і ставку знизили до 5%.

Основною причиною підвищення плати за надрокористування, за словами прем'єр -міністра Арсенія Яценюка, було приведення її до існуючого розміру в інших країнах, зокрема Росії.

Дійсно, прийнята ставка рентної плати за надрокористування в розмірі 5%, за словами експертів, відповідає середньосвітового рівня. Так, в США ставка становить 2-5% від прибутку гірничорудних компаній, Бразилії - 2% від доходу, ПАР - від 0,5 до 7% від доходу, Росії - 4,8% від вартості товарної продукції.

«Порівняно з країнами - провідними виробниками залізної руди, новий розмір рентної плати за її видобуток виглядає не сильно обтяжливим, але і явно не ліберальним», - сказав УНІАН керівник підрозділу з фінансового аналізу корпорацій групи «Інвестиційний Капітал Україна» (ICU) Олександр Мартиненко.

Разом з тим, на думку Шебанова, нижча ставка за видобуток залізної руди була одним з небагатьох переваг вітчизняних меткомбінатів перед російськими, що сприяло більш гнучкого ціноутворення на зовнішніх ринках.

«Раніше діяла ставка давала конкурентні переваги українським металургам, оскільки вартість електроенергії у нас 0,81 грн /кВт /год, в Росії - 0,56 грн /кВт /год, а природний газ для російських металургів в березні був майже в 3,5 рази дешевше, ніж у наших», - сказав експерт.

Також змінами до Податкового кодексу були підняті рентні ставки за видобуток коксівного вугілля, який металурги використовують при виплавці чавуну після процесу коксування. Шебанов зазначив, що раніше ставка по коксівного вугілля становила 0,4% від його вартості, але не менше 3,5 грн. за тонну. Зараз відповідний розмір ставки збільшений до 1,5%, що призведе до зростання вартості до 13-14 грн. за тонну.

Ціна питання?

Залізорудний концентрат, як і коксівне вугілля, видобуваються в Україні у значних обсягах декількома великими промисловими групами. Левова частка рентних плат за видобуток залізної руди припадає на найбільшу українську гірничо- металургійну групу компаній «Метінвест» Ріната Ахметова і Вадима Новінського, гірничодобувну компанію Ferrexpo, контрольовану Костянтином Жеваго, а також гірничодобувне підрозділ меткомбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Згідно з даними об'єднання «Металургпром», за минулий рік українські гірничорудні підприємства видобули близько 84 млн. тонн залізної руди, тобто, за старою ставкою 3,64 грн. за тонну продукції вони сплатили в казну більше 300 млн. грн. рентних платежів. Водночас, українськими шахтами було піднято на-гора 23,7 млн. тонн коксівного вугілля, а це означає, що до держбюджету, згідно з чинною на той момент ставкою, було перераховано близько 80 млн. грн.

Що стосується нових рентних ставок, то в Ferrexpo підтвердили, що з квітня компанія збільшила платежі на 1-2 долари за тонну продукції. Разом з тим, розміри нових перерахувань до бюджету у компанії не повідомляють. «Що стосується прогнозованих витрат на 2014 рік, то ми не робимо публічних оцінок на цей рахунок, оскільки розмір роялті розраховується від оборотів і, відповідно, залежить від спотових цін на залізну руду протягом року», - Повідомили в прес-службі Ferrexpo.

Інші гравці гірничо-металургійного комплексу поки утримуються від коментарів щодо підвищених рентних платежів до бюджету. Але експерти підрахували, що якщо великі рудні і вугільні підприємства цього року не знизять темпів виробництва, то в бюджет буде перерахована більш солідна сума рентних відрахувань, ніж раніше.

При річного видобутку коксівного вугілля в обсязі 23,7 млн. тонн, а також виробництві 70 млн. тонн залізорудного концентрату, що відповідає розмірам виробництва вітчизняних вугільних і рудних підприємств у 2013 році, держава може додатково отримати до бюджету більше 1,3 млрд грн. рентних платежів.

Зокрема, по концентрату платежі в річному численні складуть більше 1 млрд грн, по коксівного вугілля - близько 300 млн грн, а це - більш ніж втричі перевищує суму, перераховану в казну в 2013 році.

Підвищення податку: для кого критично

Цілком очевидно : зростання ставок за надрокористування підвищить собівартість продукції рудних і вугільних підприємств. У результаті : незначно може подорожчати виплавка металу. Проте навіть таке підвищення є критичним для «Донецьксталі».

«За рахунок зростання ставок по залізорудній сировині собівартість чавуну в наших умовах може збільшитися до 20 грн /т, по коксівного вугілля - на 7 грн /т. В умовах жорсткої конкуренції на ринках збуту товарного чавуну у «Донецьксталі» немає можливостей для збільшення цін реалізації навіть на ці 2-3 долара, тому, працюючи в умовах негативної або близькою до нуля рентабельності по чавуну, ми не можемо погодитися на зростання цін закупівлі сировинних ресурсів», - підкреслив Шебанов.

Не виключено, що рудні і вугільні підприємства, незважаючи на зростання ренти, не підуть на підвищення відпускних цін - щоб зберегти попит на свою продукцію. Меткомбінати можуть замінити подорожчало вітчизняну сировину дешевшим імпортним.

«Металургійний комплекс«Донецьксталь»працює з постачальниками окатишу і коксу за узгодженими ринковими цінами, ринок цей - конкурентний, тому не можна однозначно стверджувати, що зростання собівартості концентрату та вугілля призведе до зростання цін на сировину. Найімовірніше, зростання витрат буде компенсований за рахунок рентабельності сировинників», - Відзначив Шебанов.

Експерти вважають, що, сплачуючи збільшені розміри рентних платежів, компанії, що мають замкнутий цикл виробництва (сировина - готова продукція) - як «Метінвест» і «АрселорМіттал Кривий Ріг», можуть лише незначно збільшити собівартість металопродукції, не втративши при цьому ринки збуту.

«Ми очікуємо, що виробнича собівартість в результаті підвищення ставки не зросте більш ніж на 2-3% для виробників залізорудної продукції і на 0,5-1% - для вертикально інтегрованих виробників сталі Україна», - вважає керівник підрозділу з фінансового аналізу корпорацій групи «Інвестиційний Капітал Україна» (ICU) Олександр Мартиненко.

Однак є компанії, які спокійно ставляться до підвищення відрахування до бюджету рентних платежів. До таких відноситься орієнтована на експорт Ferrexpo, що володіє двома великими українськими гірничо- збагачувальними комбінатами. Костянтин Жеваго в інтерв'ю вітчизняним ЗМІ заявив, що продукція підприємства - окатиші - Має високий попит на зовнішніх ринках, про що свідчить 15% частка експортованої продукції до Японії

Гривня перекриє збитки. Згладити «податковий» удар по гірничо - металургійному комплексу може гривня. А вірніше, її девальвація.

«Девальвація гривні для металургії - дуже добре. Якщо при ціні заготовки 500 дол за тонну до девальвації, 9 гривень за долар вона коштувала 4500 гривень, а при 12 гривнях за долар коштуватиме 6000 гривень. Умовно кажучи, зарплати не змінюються, а виручка в гривневому еквіваленті значно збільшується», - Підкреслив директор держпідприємства«Укрпромзовнішекспертиза»Володимир Власюк.


До списку

© 2006-2017 НГУ Інформація про сайт